Найпоширеніша помилка при замовленні автокрана — орієнтуватися лише на масу вантажу: «в мене 5 тонн, беру кран на 5 тонн». Насправді вантажопідйомність крана — величина змінна: вона залежить від того, на яку відстань (виліт) і на яку висоту треба подати вантаж. Кран на 25 тонн на великому вильоті може підняти лише 3–4 тонни. У цьому матеріалі — як правильно визначити потрібний кран за трьома величинами й навчитися читати вантажну характеристику.
Три величини, які визначають вибір
Щоб підібрати автокран, недостатньо знати тільки вагу вантажу. Потрібні три параметри:
- Маса вантажу — з урахуванням маси стропів, траверси й такелажного оснащення (їх часто забувають, а це десятки й сотні кілограмів).
- Виліт — горизонтальна відстань від осі обертання крана до точки, де висить вантаж. Це ключовий і найчастіше недооцінений параметр: кран не може стати впритул, тож реальний виліт майже завжди більший, ніж здається.
- Висота підіймання — на яку висоту треба підняти вантаж, плюс запас на стропи й габарит самого вантажу.
виліт (R)
висота (H)
Вантажна характеристика: головний документ
Залежність вантажопідйомності від вильоту описує вантажна характеристика (вантажна діаграма, або таблиця вантажопідйомності) — її виробник наводить для кожної моделі й довжини стріли. Саме за нею, а не за назвою крана, визначають, чи підніме машина конкретний вантаж на потрібній відстані. Принцип простий: чим більший виліт і чим довша висунута стріла, тим менша допустима маса вантажу.
Приклад таблиці вантажопідйомності (орієнтовно, кран ~25 т)
| Виліт, м | Допустима маса вантажу, т |
|---|---|
| 3 | 25,0 |
| 5 | 18,0 |
| 8 | 11,0 |
| 12 | 6,5 |
| 16 | 4,0 |
| 20 | 2,8 |
Що ще впливає на фактичну вантажопідйомність
Виліт — головний, але не єдиний чинник. Та сама машина в різних умовах підніме різну масу:
- Довжина стріли. Що більше висунуто телескопічну стрілу, то менша допустима маса навіть на тому самому вильоті. У діаграмі для кожної довжини стріли — свій рядок.
- Гусак (додаткова стріла). Подовжує досяжність по висоті, але суттєво знижує вантажопідйомність.
- Виносні опори. На повністю висунутих аутригерах кран тримає максимум; на частково висунутих або без них (робота «на колесах») вантажопідйомність різко падає.
- Напрямок роботи. Робота «через борт» (убік від осі шасі) менш стійка, ніж «над опорою» чи «назад», тому діаграма для сектору «через борт» дає менші значення.
- Ухил і ґрунт майданчика. Нахил установки й м’який ґрунт зменшують безпечну вантажопідйомність; кран має стояти вивіреним по рівню.
- Вітер. За сильного вітру роботи обмежують або припиняють — парусність вантажу знижує стійкість.
Покроковий розрахунок
- Визнач масу вантажу. Додай до маси самого вантажу масу стропів, траверси й тари. Наприклад, бетонна плита 4,2 т + стропи й траверса 0,3 т = 4,5 т.
- Визнач виліт. Оціни, де стоятиме кран і де буде вантаж у точці підіймання та в точці встановлення. Врахуй, що кран не під’їде впритул через огорожу, котлован чи опори. Скажімо, реальний виліт — 12 м.
- Визнач висоту підіймання. Висота будівлі/точки монтажу + висота вантажу + запас на стропи (зазвичай 1–2 м). Наприклад, 10 м.
- Звір із діаграмою. За таблицею вище на вильоті 12 м кран тримає 6,5 т. Наш вантаж 4,5 т — проходить із запасом. А от кран «на 10 тонн» з меншою стрілою на такому вильоті може вже не впоратися.
- Додай запас. Не бери модель «в обріз»: закладай 10–20 % запасу за вантажопідйомністю на робочому вильоті — на випадок неточності маси, вітру й нерівності майданчика.
Типові помилки
- Рахують масу без оснащення. Стропи, траверси й тара додають десятки–сотні кілограмів.
- Недооцінюють виліт. Найчастіша причина, чому «потужний» кран не бере вантаж: реальна відстань виявляється більшою, ніж планували.
- Орієнтуються на номінал у назві. «25 тонн» — це вантажопідйомність на мінімальному вильоті; на робочій відстані вона в рази менша.
- Забувають про ґрунт і опори. Навіть правильно підібраний кран не працюватиме безпечно на слабкому ґрунті без належних підкладок під аутригери.
- Не враховують перешкоди по висоті. Дерева, дроти, звиси даху можуть вимагати більшого вильоту або довшої стріли.
Як це впливає на вибір моделі
Коли відомі маса, виліт і висота із запасом, підбирають модель, у діаграмі якої на потрібному вильоті є достатня вантажопідйомність. Для більшості міських і будівельних задач вистачає автокранів середнього класу 20–25 т — наприклад, Zoomlion QY20H (20 т) або XCMG QY25 (25 т). Для великих вильотів або значних висот потрібні важчі машини з довшою стрілою. Загальну будову й типи стріл автокранів описано в матеріалі «Будова автокрана».
Часті запитання
Чи можна підняти вантаж, важчий за номінал крана?
Ні. Номінальна вантажопідйомність — це гранична паспортна межа на мінімальному вильоті. Перевищувати її заборонено: спрацює обмежувач вантажного моменту, а за його відсутності кран може втратити стійкість. Якщо вантаж важчий — потрібна потужніша машина.
Чому кран «на 25 тонн» не піднімає 10 тонн?
Тому що 25 тонн він тримає лише при мінімальному вильоті (кілька метрів). Якщо вантаж треба подати на 15–16 м убік чи вгору, допустима маса на цьому вильоті може бути всього 4 тонни. Завжди дивись діаграму на потрібному вильоті, а не цифру в назві.
Навіщо закладати запас?
Реальна маса вантажу буває більшою за розрахункову (волога, налипання, оснащення), а умови — не ідеальними (вітер, ухил). Запас 10–20 % за вантажопідйомністю на робочому вильоті робить роботу безпечною й без зупинок.
Що таке робота «через борт»?
Це підіймання вантажу вбік, перпендикулярно до осі шасі. У цьому секторі кран найменш стійкий, тому вантажопідйомність за діаграмою тут найнижча. Найбезпечніші сектори — над задніми опорами й назад.
Не знаєте, який кран потрібен?
Назвіть масу вантажу, відстань і умови майданчика або надішліть фото об'єкта — підберемо модель і розрахуємо вартість